Україна однією з перших країн світу розпочала процес виконання Паризької кліматичної угоди

22 квітня, в День землі, Україна стала одним із підписантів Паризької кліматичної угоди. Таким чином, наша держава приєдналася до інших 175 держав, що в Нью-Йорку підписали цю угоду.

Разом із тим, уже розпочато підготовку Плану дій стратегії низьковуглецевого розвитку України, що спрямований на впровадження положень Паризької угоди. Про це заявив президент Центру кліматичних стратегій США Томас Петерсон в ході прес-брифінгу «Низьковуглецевий розвиток України: вимоги Паризької угоди», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі за сприяння Громадянської мережі ОПОРА та Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні».

В ході вступної панелі конференції Заступник міністра екології та природних ресурсів з питань європейської інтеграції Ганна Вронська наголосила: «Ми розуміємо, наскільки амбітним завданням є розробка і впровадження стратегії низьковуглецевого розвитку, як це прямо передбачає нова Паризька кліматична угода. Проте я переконана, що об’єднавши зусилля всіх відповідальних міністерств, експертного середовища та громадськості, ми зможемо запропонувати якісну низьковуглецеву стратегію держави».

Народний депутат України Олексій Рябчин звернув увагу на те, що питання низьковуглецевого розвитку України наразі є висхідним трендом: «Дуже багато і влада, і громадськість говорять про низьковуглецевий розвиток. Поки що це ніша, це не тренд – поки про це активно не говорять ЗМІ, не обговорюють на роботі за кавою. Але це засвідчує запит еліт та громадськості щодо такого сценарію», - підкреслив Олексій Рябчин.

Народний депутат України запевнив, що при достатній державній політиці і слідуванню логіці Паризької кліматичної угоди, Україна могла би скористатися перевагами низьковуглецевого розвитку, що передбачатимуть розвиток інфраструктури, енергетичної ефективності у різних сферах. «Важливо залучити трансфер низьковуглецевих технологій до України – аби створювати «зелені» робочі місця, стати лідером регіону, експортувати свій досвід. Проте наразі в чинної влади поки немає відчуття інституційної зрілості щодо впровадження амбітних цілей низьковуглецевого розвитку. Разом із тим, те, що проводяться такі конференції як сьогодні - уже є свідченням ґрунтованих змін, які можуть статися в цьому напрямку в Україні», - зазначив Олексій Рябчин.

Ідею того, що Україна має всі шанси стати прикладом для інших країн в плані ефективного повороту до низьковуглецевої стратегії, висловив і старший Радник з питань енергетики місії USAID в Україні Шукру Богут. Експерт наголосив, що сьогодні, на цій конференції, розпочинається підготовка Плану дій Стратегії низьковуглецевого розвитку України, яка неодмінно має бути пов'язана з логікою енергетичної, кліматичної стратегії, Національного плану дій з енергоефективності.

Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко зазначила, що українці про питання зміни клімату говорять у 2-х аспектах: першому – побутовому, коли з кліматичними питаннями стикаються в побуті, і другому – професійному, представленому позицією експертного середовища. «Питання чи запобігання змінам клімату, чи низьковуглецевого розвитку насьогодні не є національною ідеєю в Україні. В той час в Америці і Європі вони вже стають національними пріоритетами. У нас же цей процес досить аморфний, йому явно заважає розподіл відповідальності між декількома міністерствами. ОПОРА вважає за потрібне працювати з населенням, щоби українці розуміли, як саме їх стосується низьковуглецевий розвиток, чому це важливо. Тоді громадське схвалення такого розвитку може стимулювати і відповідні політичні та практичні зміни в цих питаннях», - підкреслила Тетяна Бойко.

В свою чергу голова Держенергоефективності Сергій Савчук висловив переконання, що розвиток відновлюваних джерел енергії, зменшення використання викопної енергії – це не лише відображатиметься на зміні клімату, але і економічному та соціальному розвитку. «Розвинуті країни постійно приділяють увагу використанню ВДЕ і зменшенню викидів парникових газів. Оскільки технології – це завжди більший потенціал розвитку економіки, аніж сировинна стратегія, яку, на жаль, досьогордні розвивала Україна», – зазначив Сергій Савчук.

Також голова Держенергоефективності наголосив, що в 2015 році в 11 раз збільшилась кількість домогосподарств, які продають в загальну мережу вироблену за допомогою ВДЕ енергію щодо показників 2014 року. Ці результати будуть зростати, що іще раз засвідчуватиме вигідність розвитку ВДЕ, – переконаний Сергій Савчук.

Слід додати, що сьогодні, в ході першого дня конференції, були представлені та обговорені задачі, цілі, плани та сторони процесу планування дій щодо Стратегії низьковуглецевого розвитку України – це здійснив Томас Петерсон – президент Центру кліматичних стратегій США. Також було сформовано секторальні технічні робочі групи розробки Плану дій стратегії низьковуглецевого розвитку України. Завтра планується презентація та огляд проекту Кадастру викидів парникових газів України та прогноз за сценарієм звичайного порядку ведення бізнесу (BAU), а також планування подальшої діяльності робочих груп.

Перша конференція «Низьковуглецевий розвиток України» організована Проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» та Міністерством екології та природних ресурсів України за сприяння Громадянської мережі ОПОРА.

Громадянська мережа ОПОРА — це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.